У сферу дизайну Аміну привела доля. Як сама каже: «Це випадковість, яка повністю змінила моє життя». Перед вступом в університет вона довго думала, що вміє робити. І зрозуміла, що з самого дитинства малює і доволі добре, хоча цьому не вчилася. Її завжди приваблювали різні хобі, пов’язані з творчістю: від квілінгу та створення листівок до майстрування з проволоки, бісеру й декоративної глини. Вона постійно була зайнята рукоділлям і обожнювала дивитися передачі про дизайн інтер’єрів. Озираючись на це все, наразі не може зрозуміти, чому так довго вагалася над вибором професії.
Історія вступу Аміни запаморочливо чарівна. Зовсім випадково дівчина дізналася, що в університеті Грінченка є спеціальність – дизайн. Тож вона подала документи тільки на одну творчу професію, готувалася всього лише 1 місяць і, не маючи художньої освіти й професійних навичок, пройшла творчі конкурси, отримавши максимальні бали. А університет закінчила, отримавши диплом з відзнакою, сама того не очікуючи.
Все життя її тягнуло до творчості. Аміна навіть уявити не може, чим ще, окрім дизайну, могла б займатися. Випадковість не така вже і випадкова. Все сталося, як мало бути. Дизайнерка – щаслива, що її дитячі вміння переросли в щось більше, а саме в професійну діяльність.
