Хтось уже закінчив і нудиться, хтось втупився у вікно чи телефон, а частина учнів сидить перед порожнім екраном з думкою: «Я ж гуманітарій… це не про мене».
Для вчителя це один із найболючіших моментів, коли зникає цікавість. 

Часто причина у стереотипах про навчання, які давно не працюють. Перевірте себе: чи вірите ви хоча б в одне з цих хибних тверджень?
• «Програмувати треба починати з певного віку».
• «Кодинг – лише для сильних у математиці».
• «Це важко, тому підходить не всім».
• «Програмування починається з екрана».
• «Кодинг потрібен тільки тим, хто мріє про ІТ».

Але реальність інша. 

Сучасне вивчення програмування – це не про складний код, а про розвиток логіки, творчості та вміння мислити системно. І починається воно не з ґаджета, а з ігор, задач і цікавих викликів, доступних дітям будь-якого віку. 
Це не мета, а шлях до самореалізації та вміння розв’язувати проблеми у будь-якій сфері.

Якщо хочете підтримати цікавість учнів та впроваджувати підхід, що руйнує застарілі міфи, зверніть увагу на видання:

Також ознайомлюйтеся зі статтею “Інгредієнти успішного навчання: готуємо природний коктейль задля мотивації”.