Навички XXI століття — це набір здібностей, які необхідні учням для успіху в сучасному, мінливому світі, де технології розвиваються з неймовірною швидкістю. Світовий Економічний Форум назвав топ-10 навичок 2025 року, серед яких однією з найважливіших є критичне мислення. 

Ми можемо ефективно розвивати  цю навичку на уроках природничого напрямку, під час яких учні мають справу з фактами, теоріями та експериментами. Розвиток критичного мислення на таких уроках не лише допомагає учням краще засвоювати матеріал, але й готує їх до життя в інформаційному суспільстві. 

Що  ж таке критичне мислення? 

Критичне мислення — це мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Це охоплює:
• Аналіз: Розкладання інформації на складові частини для кращого розуміння.
• Оцінка: Визначення надійності та цінності інформації.
• Інтерпретація: Пояснення значення інформації.
• Висновок: Формулювання обґрунтованих висновків на основі аналізу.
• Аргументація: Наведення доказів на підтримку свого погляду на те чи інше питання.

Розвиток критичного мислення на уроках природничого напрямку має численні переваги:
• Покращує розуміння наукових концепцій.
• Розвиває навички аналізу та оцінки інформації.
• Готує учнів до прийняття обґрунтованих рішень.
• Сприяє розвитку наукової грамотності.
• Допомагає відрізняти факти від фейків.

Як розвивати критичне мислення на уроках природничого напрямку? 

1. Ставте запитання: Заохочуйте учнів ставити запитання до матеріалу, який вони вивчають. “Чому це так?”, “Як ми можемо це довести?”, “Які є альтернативні пояснення?”. 
2. Аналізуйте дослідження: Обговорюйте з учнями результати досліджень, звертаючи увагу на можливі помилки та обмеження. 
3. Використовуйте проблемні завдання: Давайте учням завдання, які вимагають аналізу та пошуку рішень. 
4. Працюйте з джерелами: Навчайте учнів оцінювати надійність джерел інформації. 
5. Дискутуйте: Організовуйте дискусії на наукові теми, де учні можуть висловлювати свої думки та аргументи. 

Приклади завдань для розвитку критичного мислення:
• Аналіз наукових статей: Запропонуйте учням прочитати наукову статтю та відповісти на запитання щодо її змісту, методів та висновків.
• Розв’язання проблемних задач: Давайте учням задачі, які вимагають застосування наукових знань для пошуку рішень.
• Проведення дебатів: Організуйте дебати на спірні наукові теми, наприклад, генетично модифіковані організми або зміна клімату.

Також  можна використовувати  на уроках методи для розвитку критичного мислення, зокрема:

1. “5 чому” на прикладі екологічної проблеми:
   Мета: Виявити основну причину екологічної проблеми.
   Проблема: “Риба в місцевій річці почала гинути”.
   • Чому? “Тому, що рівень кисню у воді знизився”.
   • Чому? “Тому, що у воду потрапили забрудники”.
   • Чому? “Тому, що місцевий завод скидає відходи без належного очищення”.
   • Чому? “Тому, що на заводі застаріла система очищення”.
   • Чому? “Тому, що завод не має достатньо коштів для модернізації обладнання”.

2. “SWOT-аналіз” на прикладі використання відновлюваних джерел енергії:
   Мета: Оцінити перспективи використання сонячних панелей.
   Тема: “Використання сонячних панелей для електропостачання школи”.
   • Сильні сторони: Екологічність, економія коштів на електроенергію в довгостроковій перспективі.
   • Слабкі сторони: Висока початкова вартість, залежність від погодних умов.
   • Можливості: Державні програми підтримки, розвиток технологій.
   • Загрози: Можливі пошкодження обладнання, зміна законодавства.

3. “Аналіз поглядів” на прикладі генетично модифікованих організмів (ГМО):
   Мета: Розглянути питання ГМО з різних позицій.
   Погляди спеціалістів:
   • Науковець: Дослідження ГМО для підвищення врожайності та стійкості до шкідників.
   • Фермер: Вирощування ГМО для отримання більшого прибутку.
   • Споживач: Побоювання щодо безпеки ГМО для здоров’я.
   • Еколог: Занепокоєння щодо впливу ГМО на біорізноманіття.

4. “Декомпозиція” на прикладі вивчення клітинного дихання:
   Мета: Розкласти складний біологічний процес на окремі складники для кращого розуміння.
   Завдання: Розкласти процес клітинного дихання на етапи (гліколіз, цикл Кребса, окислювальне фосфорилювання).
   Аналіз: Вивчити кожен етап окремо:
   • Де відбувається?
   • Які речовини беруть участь?
   • Які продукти утворюються?
   Синтез: Зібрати інформацію про всі етапи в цілісну картину процесу клітинного дихання.

5. “Що, якщо” на прикладі змін клімату:
   Мета: Розвиток навичок прогнозування та аналізу наслідків наукових явищ.
   Завдання: Що, якщо середньорічна температура на Землі підвищиться на 3 градуси?
   Аналіз:
   • Які наслідки це матиме для льодовиків?
   • Як це вплине на рівень Світового океану?
   • Які зміни відбудуться в екосистемах?
   • Як це вплине на сільське господарство?

Розвиток критичного мислення – це тривалий процес, який вимагає постійної практики. Учителі відіграють важливу роль у цьому процесі, створюючи навчальне середовище, яке заохочує учнів до аналізу, дослідження та дискусій. 

Якщо вам цікаво ще більше дізнатись про особливості мислення сучасних школярів, то рекомендуємо вам переглянути статтю. 

Також рекомендуємо переглянути запис вебінару “Розвиток критичного мислення на уроках інтегрованого курсу “Пізнаємо природу”.