Уявіть собі урок математики у початковій школі: маленькі школярики схилились над підручниками та намагаються розібратися із частинами цілого. У дітей це не дуже виходить і майже одразу гасне вогник цікавості в очах.  

А якщо по-іншому: перед учнями та ученицями лежать на партах мандаринки різних розмірів, діти рахують дольки та беруть одну п’яту, одну сьому, одну дев’яту тощо. Потім вони працюють з інтерактивною презентацією, картками, частинами різних предметів, геометричних фігур і насамкінець чисел. Завдяки використанню наочності, абстрактне стає практичним, а навчання – цікавим, захопливим та ефективним.  

Наочність – це об’єкти, які використовують для показу під час навчання, а також метод навчання, що ґрунтується на використанні таких об’єктів. 

Наочність як принцип навчання має глибоке педагогічне коріння. Його засновником вважають Яна Амоса Коменського, який наголошував, що навчання має бути якомога ближчим до реального життя. Цей принцип спирається на те, що людина запам’ятовує близько 90% того, що бачить і робить і лише близько 10% того, що чує. В сучасній освіті він реалізовується за допомогою діяльнісного, проєктного та STEM-навчання.  

Наочними посібниками називають об’єкти навколишнього світу, моделі, зображення, таблиці, схеми, мультимедійні презентації, які показують учням та ученицям під час уроків для того, щоб вони успішно засвоїли матеріал. 

У процесі вивчення математики у початковій школі найчастіше використовують такі наочні посібники:
• Об’єкти довкілля.
• Моделі, прилади та інструменти.
• Зображення об’єктів довкілля, схеми, графіки, діаграми, таблиці.

Основним призначенням наочного матеріалу на уроках математики у початковій школі є полегшення процесу розуміння абстрактних понять та створення основи для певних узагальнень. Наочність використовується не лише під час пояснення нового матеріалу на уроці, а й при його закріпленні, при повторенні вивченого, під час розв’язання задач і може виступати як:
• джерело нових знань і уявлень про об’єкти, події, явища;
• ілюстрація для проведення дослідження або пошуку відповідей на запитання;
• ілюстроване пояснення теоретичного матеріалу;
• засіб розвитку мислення, що сприяє глибшому засвоєнню, розумінню зв’язку наукових знань з життям;
• посібник для самостійної пізнавальної діяльності (в результаті порівняння, зіставлення учні та учениці набувають нових знань);
• покрокове пояснення виконання математичних завдань;
• засіб повторення та систематизації знань та навичок;
• засіб для діагностування знань, самоперевірки та формувального оцінювання.

Коли наочність виступає як джерело знань, вона має підкреслювати істотне і показувати неістотне, наприклад, моделі прямокутників треба взяти різних розмірів — це дає можливість дітям побачити, що рівність протилежних сторін є загальною властивістю будь-яких прямокутників, вона не залежить від довжини його сторін. 

Використання об’єктів довкілля переконує учнів та учениць у взаємозв’язку математики та навколишнього світу. Наприклад, вивчаючи ті ж прямокутники доцільно наводити приклади із довкілля: стіни, стеля і підлога класної кімнати, кришка стола, аркуш зошита тощо. 

Наочними посібниками також є прилади й інструменти. Якщо вчитель уперше демонструє на уроці транспортир та пояснює, як ним вимірювати кути, то він у цьому випадку є наочністю, а згодом учні та учениці використовують його, як вимірювальний прилад. 

На уроках математики у початковій школі поміж інших видів наочності найчастіше використовують зображення: малюнки, графіки, схеми, діаграми, креслення геометричних фігур. Усі зображення мають бути правильними, наочними та простими у виконанні. За ними учні та учениці мають розпізнати фігуру, поняття, зрозуміти зміст задачі або коректно зчитати інформацію з таблиці, графіка чи діаграми. Корисно також пропонувати дітям самостійно створювати різні види математичних зображень. 

Супроводжуючи пояснення малюнком і математичними записами на дошці, вчитель не лише полегшує сприймання матеріалу дітьми, а й одночасно показує зразок виконання роботи в зошитах. Пояснення вчителя на дошці є прикладом, тому виконувати креслення і записи треба красиво й математично грамотно. 

Для створення та застосування наочності на уроках також варто використовувати комп’ютерні технології: ресурси для створення зображень, інтерактивних презентацій, рухомих моделей. А також віртуальні дослідження та експерименти, анімовані задачі тощо. 

Використовуючи наочні посібники на уроках математики у початковій школі варто:
• чітко визначати мету використання засобів наочності;
• обирати такі види наочних посібників, які давали б найбільший ефект, але ні в якому разі не зловживати ними;
• активно залучати учнів та учениць до роботи із засобами наочності;
• відкидати все зайве, щоб не викликати додаткових асоціацій;
• застосовувати наочні посібники на всіх етапах навчання;
• демонструвати засоби наочності послідовно;
• забезпечувати змістовність і естетичність оформлення наочних посібників;
• забезпечувати відповідність наочності психологічним та віковим особливостям дітей;
• не використовувати наочні посібники як самоціль, а вдало доповнювати нею матеріал, що вивчається.

Правильне використання наочності на уроках математики у початковій школі сприяє формуванню чітких просторових та кількісних уявлень, математичних понять, розвиває логічне та абстрактне мислення, допомагає узагальнити матеріал і надалі застосовувати його на практиці. 

Використання наочності дає змогу активізувати роботу учнів та учениць, збільшити обсяг роботи, урізноманітнити навчання та підвищити ефективність уроків математики у початковій школі. 

Також читайте про геометричний матеріал у підручниках з математики для початкової школи.