У сучасному світі важливою вимогою до освітнього процесу є не лише передача знань, але й розвиток ключових навичок, які допоможуть дітям у подальшому житті. Одним з найефективніших способів досягнення цієї мети є використання групових форм роботи на уроках. 

Групові форми роботи на уроках математики у початковій школі – це форми організації навчання в малих групах учнів, об’єднаних загальною навчальною метою в опосередкованому керівництві вчителя і співпраці з учнями. 

Під час групових форм роботи вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропонує групі, та які регулюють діяльність учнів. Стосунки між учителем і учнями набувають характеру співпраці, тому що педагог безпосередньо втручається в роботу груп тільки тоді, коли в групі виникають запитання, і школярі самі звертаються по допомогу до вчителя. 

Групова освітня діяльність, на відміну від фронтальної та індивідуальної, не ізолює учнів одне від одного, а навпаки, дає змогу реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги й співпраці. У цьому випадку учням набагато простіше звернутися за поясненням до однолітків, ніж до вчителя. 

Групові форми роботи на уроках математики сприяють:
• розвитку співпраці та комунікації: участь у групових завданнях допомагає дітям вчитися співпрацювати, обговорювати математичні задачі та використовувати математичні терміни для висловлення своїх ідей;
• збагаченню математичного досвіду: учні та учениці можуть вчитися в інших дітей, бачити різні підходи до розв’язання завдань і розвивати свої власні математичні стратегії;
• підвищенню інтересу до вивчення математики: групові завдання можуть зробити навчання математики цікавішим і захопливим, оскільки діти навчаються разом і відчувають підтримку одне одного.

Важливою умовою вдалого впровадження групових форм роботи на уроках математики у початковій школі є процес формування груп усередині класу. 

Кількість груп і кількість учнів у групі залежить від:
• загальної кількості учнів у класі;
• виду запропонованого завдання та його складності (складніші завдання вимагають більшої кількості учнів у кожній групі);
• характеру й обсягу опрацьовуваних знань;
• кількості необхідних матеріалів;
• часу, відведеного на виконання.

У групі зазвичай може бути від двох (тоді називаємо таку групу парою) до шести учнів. За більшої кількості учнів у групі складно врахувати, яку саме роботу виконав кожний учень. Пари добре працюють для відносно невеликих завдань. А групи з 5–6 учнів часто є громіздкими, бо деяким учням та ученицям може не вистачати роботи. 

Деякі способи об’єднання учнів у групи:
• за місцем розташуванням учнів у класній кімнаті;
• за заздалегідь написаним учителем списком;
• за результатами лічби відповідно до кількості груп (наприклад, якщо необхідно сформувати шість груп — пронумеруємо групи від одного до шести і запропонуємо учням класу розрахуватися на «перший», «другий», «третій», «четвертий», «п’ятий», «шостий»; кожен учень після розрахунку прямує до відповідного номера групи);
• за певними уподобаннями (улюблений колір, пора року тощо);
• за результатами жеребкування (наприклад, якщо необхідно розбити клас на сім груп — учитель може запропонувати учням не дивлячись витягнути картки, на яких буде намальована кольорова пляма одного із семи кольорів, і об’єднатися в групи учням, що витягли карти з плямами одного кольору.
• за бажанням учнів;
• вибір учителем лідерів, які вибирають учнів до своєї групи тощо.

Технології групового навчання: 

Станції
Учні об’єднуються в декілька груп (пар). У класній кімнаті організовано станції з різними завданнями. Одночасно різні групи учнів перебувають на різних станціях. Оскільки кожна станція відображає різні аспекти однієї теми, учням потрібно пройти всі станції (але у своєму порядку), щоб досягти цілей уроку. Наприклад, якщо урок узагальнення і систематизації з теми «Дії з багатоцифровими числами», учитель може створити декілька станцій: станція 1 — додавання багатоцифрових чисел, станція 2 — віднімання багатоцифрових чисел, станція 3 — множення багатоцифрових чисел, станція 4 — ділення багатоцифрових чисел.

Навколо
Учитель ставить перед класом відкрите запитання, що не має правильної чи єдиної відповіді. Учні працюють у групах (парах), записуючи свої думки з цього приводу. Учитель рандомно викликає учнів, щоб вони висловили свої думки. Інші учні закреслюють схожі відповіді, а потім деякі з них діляться своїми унікальними думками з рештою класу.

Карусель
Одна група учнів утворює зовнішнє коло, а друга — внутрішнє, розміщуючись обличчям один до одного. Учні з двох різних кіл в парі обговорюють підказку чи завдання. Потім зовнішнє коло обертається так, щоб утворилися нові пари для наступного раунду.

Акваріум
Менша група учнів обговорює тему (завдання), а решта спостерігає за процесом або по черзі входить до меншої групи, щоб узяти участь в обговоренні.
Цю технологію легко відтворити і на синхронному онлайн-уроці з використанням сервісів для відеоконференцій.

Подумай-Пари-Поділися
Кожен учень має час для самостійних міркувань, перш ніж поділитися ними з іншим учнем у парі. Потім пари звітують про свої результати класу чи більшій групі.

Чотири кути
Учні вибирають кут класної кімнати, щоб позначити свою позицію щодо істинності певного твердження (згоден, часткового згоден, частково не згоден, не згоден). Після цього вони беруть участь у дискусії.

Пазли (ажурна пилка)
Учням групи доручають опрацювати різні матеріали (іноді заздалегідь). Спершу учні створюють нові «експертні групи» (їх учасники опрацьовували однакові матеріали) і обговорюють матеріали в межах цих груп. Потім повертаються до своїх початкових груп і в них розказують про те, що вже докладно вивчили й обговорили з іншими.
Цю технологію легко відтворити і на синхронному онлайн-уроці з використанням сервісів для відеоконференцій, наприклад за допомогою функції розподілу учасників за різними залами.

Помітити й запитати
Технологія «Помітити й запитати» привчає учнів аналізувати, знаходити спільні й відмінні ознаки, помічати закономірності чи суперечності та формулювати запитання. Учитель пропонує учням завдання (наприклад, проблемну ситуацію, малюнок, текстову задачу, вираз або набір тверджень), а вони озвучують, що помітили та що їх дивує (які питання в них виникають).
За потреби вчителі можуть надати додаткові підказки, як-от:
Про які величини йдеться?
Що можна полічити?
Що можна виміряти?
Як ще можна представити надану інформацію? Яку схему чи таблицю можна скласти? Які обчислення можна зробити?
Які залежності помічаєте?
Що спільне? Що відмінне?

Взаємне редагування робіт
Учні та учениці можуть проводити взаємооцінювання, надаючи зворотний зв’язок одне одному або взаємооцінюючи. Дослідження показують, що зворотний зв’язок, наданий однолітками, який містить пропозиції кроків для успішнішої роботи, може покращити навчання учнів. Перш ніж дозволити учням виправляти роботи одне одного, вчителю необхідно встановити (або розробити) правила взаємодії та погодити їх з учнями.

Естафета
Учитель об’єднує учнів у групи (по п’ять-шість учасників у кожній) і пропонує серію коротких однотипних завдань (кожен учень розв’язує своє завдання). Учні кожної групи мають сидіти одне за одним (тобто в одному ряду), щоб легко передавати аркуш одне одному після виконання своєї частини роботи, поки завдання не закінчаться. Групи можуть змагатися, хто швидше правильно розв’яже більшу кількість завдань на аркуші (якщо їх багато). Різним групам можна пропонувати як однакові, так і різні аркуші. Завдання на аркуші мають бути однакової складності та мати приблизно однакову кількість кроків, щоб робота була рівномірно розподілена між усіма учасниками групи. Кожне завдання має бути візуально відокремлено від інших і містити місце для записів.

Передай папір
Учитель об’єднує учнів у групи (по п’ять-шість учасників у кожній) і пропонує одне завдання, яке вони мають розв’язати разом, по черзі записуючи кроки розв’язання. Учні передають одне одному аркуш, поки задача повністю не буде розв’язана. Кожен учень робить записи своїм кольором (або підписує твердження, що ним були написані). Крім того, кожний учень, коли отримує аркуш, аналізує написане до нього і може вносити виправлення до розв’язання попередніх учнів. Групи можуть змагатися, хто швидше правильно розв’яже завдання.

За допомогою впровадження в процес навчання математики у початковій школі групових форм роботи учні набувають досвіду спілкування з однолітками, вчаться працювати в команді, висловлювати свою думку, відстоювати її, чути думки інших, дискутувати, змінювати свої погляди, переконувати, іти на компроміс, розподіляти роботу, оцінювати свою роботу в групі та роботу інших учнів, презентувати результати своєї роботи тощо.

Отже, групові форми роботи дають змогу підвищити навчально-пізнавальну активність учнів, сприяти формуванню в них не лише предметної, а й ключових компетентностей. 

А про особливості НМК “Математика. 2 клас” читайте за посиланням.