Чи зрозуміли учні та учениці навчальний матеріал? Що для них було новим і цікавим, а що взагалі не сподобалося? Який настрій дітей наприкінці уроку? Чого навчилися, які здобули навички? Що їм вдалося, а що – ні? Що захопило, а що залишило байдужими? Відповіді на ці та ряд інших запитань вчитель може отримати в процесі проведення рефлексії на уроці у початковій школі.
Рефлексія (лат. – роздум про свій внутрішній стан) – повернення назад, тобто здатність людини неодноразово звертатись до початку своїх дій, думок.
Рефлексія на уроці – це процес, під час якого учні та учениці аналізують свої дії, думки та почуття, оцінюють свою роботу та методи й способи, які вони обирають, щоб досягти запланованого результату.
Для ефективного впровадження рефлексії на уроках у початковій школі слід чітко класифікувати її за функціональним змістом:
• Рефлексія настрою та емоційного стану;
• Рефлексія діяльності;
• Рефлексія змісту навчального матеріалу.
Рефлексія настрою та емоційного стану використовується на початку уроку для створення позитивного настрою та в кінці діяльності для перевірки емоційного стану. Для ефективного її проведення можна використати такі інструменти:
1.Сонечко і хмаринка
Наведи сонечко, якщо у тебе гарний настрій або хмаринку, якщо тобі сумно.
2. Веселка
Який настрій у тебе зараз? Зафарбуй відповідну смужку веселки.
3. Сонечко
Намалюйте на аркуші паперу невеличкий кружечок. Це буде сонечко. Якщо урок вам сподобався, домалюйте сонечку промінчики: нехай воно засяє. Якщо урок вам не сподобався, домалюйте хмаринку, яка заховає сонечко. Нехай воно відпочине.
Рефлексія діяльності дає можливість осмислити способи та прийоми роботи з навчальним матеріалом, пошуку найбільш раціональних. Тут вам можуть знадобитися наступні інструменти:
1.Сходинки успіху
Чи досяг/досягла ти успіху у цій діяльності (на цьому уроці)? Зафарбуй відповідну сходинку.
2. Рефлексивна мішень
Пригадай, про що тобі хотілося дізнатися на початку уроку. Оціни, наскільки тобі вдалося наблизитися до мети. Зафарбуй відповідне коло.
3. Світлофор
У кожного учня / учениці є картки трьох кольорів світлофора, де кожен колір має своє значення розуміння матеріалу:
розумію — зелений;
частково розумію — жовтий;
не розумію — червоний.
Після сигналу учитель/-ка з’ясовує: «Що зрозуміли? Що не зрозуміли?».
Рефлексію змісту навчального матеріалу використовують для виявлення рівня усвідомлення змісту вивченого. Цікавими та корисними інструментами для її проведення будуть:
- Звіт
З — знання — розкажіть, про що ви дізналися і що запам’ятаєте.
В — вміння — розкажіть, чого навчилися робити такого, що знадобиться в повсякденному житті.
І — інформація — розкажіть, яку інформацію отримали, які висновки зробили.
Т — творчість — розкажіть, до чого підштовхнуть здобуті знання і вміння в майбутньому. - Підсумки за 3 хвилини
Наприкінці уроку вчитель/-ка просить учнів за 30 секунд підсумувати, що нового вони дізналися та опанували впродовж уроку.
Вчитель/-ка засікає час, учні по черзі за 30 секунд розповідають про свої нові знання та вміння. - Плюс, мінус, цікаво
Можна проводити як усно, так і письмово. Учням та ученицям пропонується сказати або написати в таблиці, які позитивні моменти були на уроці, які «мінуси» та про що вони хотіли б дізнатися більше.
Рефлексія на уроці у початковій школі може стати важливим інструментом оцінювання практичних навичок учнів. Вона допомагає учням краще розуміти свої сильні сторони та слабкі місця, формує здатність до самоаналізу та самовдосконалення. Освітній процес, який включає рефлексію, стає більш ефективним і цікавим, адже учні стають активними учасниками, а не просто спостерігачами.
Із ще одним цікавим інструментом рефлексії на уроках у початковій школі можна ознайомитися, погортавши посібник «Математика. 1 клас» автора Джона Ендрю Біоса.
Також ознайомлюйтеся з інструментами ШІ для ефективної роботи вчителя.
Коментарі відсутні