Проєктне навчання дедалі більше набирає обертів, оскільки є дуже ефективним і актуальним підходом до викладання та навчання. Численні дослідження вказують на те, що після його успішного впровадження в учнів покращується мотивація до навчання та підвищується рівень досягнень. 

За визначенням, проєкт – це сукупність певних дій, документів, попередніх текстів, задум для створення реального об’єкта, предмета, створення різного роду теоретичного продукту. Це завжди творча діяльність. 

Метод проєктів – це метод проблемного навчання, спосіб організації поетапної практичної діяльності на основі взаємодії педагога з дітьми задля досягнення мети, визначеної проблемою цього проєкту. Він є своєрідною формою перспективного планування освітньої роботи за участю дітей. Водночас це специфічна педагогічна технологія, за якою втілюють цей план. Видатний український педагог Григорій Ващенко визначив метод проєктів як такий, що забезпечує «пристосування змісту та методів освітньої роботи до особливостей дитячої природи». 

Застосування методу проєктів у початковій школі має на меті стимулювання інтересу дітей до певних проблем і розв’язання їх через діяльність, а також практичне застосування набутих знань та розширення можливостей дітей у самореалізації. 

Доцільність застосування методу проєктів у 1-2 класах підтверджена  останніми дослідженнями нейропсихології, згідно з якими за своїми пізнавальними та поведінковими характеристиками сучасні діти дуже відрізняються від своїх однолітків кінця минулого століття.  

Характерні особливості дітей у віці до 10 років:
• Нинішні малюки 5-6 років здатні працювати на результат, тоді як раніше це було характерно лише для 7-10-річних дітей.
• У сучасних молодших школярів переважає системно-смислове мислення, тому вони схильні до виконання діяльності, сенс якої їм зрозумілий, а результати є особистісно значущими.
• Сучасна дитина готова почути дорослого лише після того, як між ними буде вибудована система відносин, що базуються на довірі й розумінні, і ця потреба у гармонійній взаємодії домінує над потребою у набутті знань.
• Якщо раніше найпопулярнішим запитанням 5-6-річних малят було “чому?”, то нині з їхніх вуст переважно звучить “навіщо?”, оскільки важливішою для них є не причинно-наслідкова залежність між об’єктами і явищами, а сенс учинків та дій.
• На відміну від своїх однолітків кінця XX ст., нинішні діти вирізняються прагненням до свободи — вони самі вибудовують систему своєї поведінки, і ця особливість спостерігається вже у наймолодшому віці.

Отже, репродуктивна подача інформації та завдання на відтворення знань сучасним дітям не цікаві — їх більше приваблюють пошукові й творчі завдання. Відтак вчителі початкових класів мають віддавати перевагу методам і формам організації навчання, які стимулюють активну пізнавальну й перетворювальну діяльність учнів. 

Одним з найефективніших засобів формування в учнів компетентностей нині визнають метод проєктів.  

Залучення молодших школярів до проєктної роботи сприяє формуванню в них таких компетентностей:
• уміння працювати в колективі;
• уміння розділяти відповідальність;
• уміння аналізувати результати діяльності;
• уміння почуватися членом команди;
• навички аналітичного погляду на інформацію;
• здатність до адекватної самооцінки.

Використання проєктної технології у початковій школі має свою специфіку: слід ураховувати вікові та психологічні особливості учнів. Усі етапи проєктної діяльності мають ретельно контролюватися вчителями, оскільки і теоретичних, і практичних знань та вмінь у молодших школярів ще замало. Проєкти для початкової школи здебільшого мають бути короткотривалими. 

Робота у проєкті розпочинається із чіткого формулювання його мети, завдань та планування дій. Найбільш важливою частиною плану є покрокове розроблення проєкту, у якому зазначений перелік конкретних дій з указівкою виходів, термінів, відповідальних. 

Обирається форма проєктної діяльності: індивідуальна, групова, колективна. 

Робота у проєкті передбачає пошук інформації, що потім буде оброблятися, систематизуватися, узагальнюватися, адаптуватися для подальшого використання. 

Результатом роботи над проєктом є якийсь певний кінцевий продукт, зокрема: газета, книга, листівка, виставка малюнків, колективне панно, твір, комп’ютерна презентація, стаття у газету, реклама, віртуальний музей, фотоальбом, збірка власних творів, вистава, свято, концерт, рольова гра, екскурсія, тематична мінізбірка, сценка, дослідницька робота тощо. 

Робота у проєкті завершується презентацією його кінцевого продукту. 

Проєктний метод навчання на уроках математики в початковій школі сприяє розвитку самостійної навчальної діяльності, об’єднуючи в систему теоретичні та практичні складові діяльності учнів, дозволяючи кожному відкрити, розвинути та реалізувати творчий потенціал своєї особистості. На перше місце виходять форми самостійної роботи учнів, сформовані не тільки  на застосуванні набутих знань і умінь, а й на придбання на їхній основі нових. В основі методу проєктів лежить креативність, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі та самостійно конструювати свої знання. 

Зважаючи на змістові особливості курсу математики та час, відведений на виконання програмових вимог, навчальний проєкт з цього предмета доцільно організовувати, по-перше, для урізноманітнення діяльності учнів у разі їхнього успішного просування в засвоєнні основного змісту, по-друге, коли навчальна ситуація в класі актуалізувала проблему, прийнятну для розв’язання методом проєктів. 

Серед математичних проєктів можуть бути такі: 

Пошуково-дослідницькі проєкти. Змістом проєкту є дослідження певних явищ та процесів. Дослідницькі проєкти потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження, продуманості методів. Вони мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об’єкта, завдань і методів, висування гіпотез розв’язання проблеми та окреслення шляхів її розв’язання. Це може бути проєкт «Математика на кухні», «Присадибна ділянка», «Геометричні фігури навколо нас». 

Інформаційні проєкти спрямовані на збирання даних про певний об’єкт або явище. Вони передбачають ознайомлення учасників з інформацією, її аналіз та узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії. Такі проєкти часто інтегруються в дослідницькі та стають їхньою органічною частиною. Наприклад, «Які квадрати є магічними», «Грошові одиниці України», «З історії вимірювальних приладів». 

Творчі проєкти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників. Вона розвивається, підпорядковується кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проєкту. Його кінцевим продуктом можуть бути журнал, альманах, виставка малюнків, свято, вистава, сценка тощо. Орієнтовні теми творчих проєктів: «Числова мозаїка», «Математична  вистава», «Намалюємо задачу» тощо.  

Рольові, ігрові проєкти передбачають виконання ігрових ролей у моделях / ситуаціях, що об’єднуються загальною ідеєю. Це можуть бути ролі історичних постатей, казкових героїв, персонажів літературних творів, соціальні або професійні ролі; можуть бути використані сюжети літературних творів, казок. 

Реалізація методу проєктів на практиці змінює роль вчителя під час навчального процесу. З носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності учнів. Змінюється й психологічний клімат у колективі, оскільки вчителю необхідно переорієнтувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру. 

Отже, світ неперервно змінюється, даючи дедалі більше можливостей застосовувати нові методи та підходи в навчанні, аби школярі були якомога краще підготовлені до реального життя. Проєктне навчання – метод, ефективність якого підтверджена світовою практикою. 

Посібники «Математика. 1 клас» авторів Черрі Мозлі та Джанет Ріс та «Математика. 1 клас» автора Джона Ендрю Біоса пропонують різні види проєктної діяльності, що передбачають інтеграцію шкільних предметів та сприяють розширенню кругозору й формуванню в учнів та учениць цілісної картини світу. Важливим є те, що вчителю не доведеться самостійно розробляти проєкти або довго готуватися до запропонованих у посібнику, адже всі вони легкі в реалізації, цікаві та творчі.  

Також читайте про інструменти для педагогічної технології «Daіly 3».